.jpg)
Триває ювілейний рік Патріарха Йосифа Сліпого
Триває ювілейний рік Патріарха Йосифа Сліпого (1892-1984). З нагоди 130-ої річниці від дня народження Патріарха Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в Тернопільській області проголошено 2022 рік – Роком Патріарха Йосифа Сліпого.
Нагадаємо важливі і цікаві факти про нашого відомого земляка, церковного і громадського діяча, педагога, богослова, патріарха Української греко-католицької церкви, кардинала Йосипа Сліпого.
Йосиф Сліпий народився 17 лютого 1892 року в селі Заздрість, Теребовельського повіту в багатодітній родині. Батько — Іван Коберницький-Сліпий, мати — Анастасія Дичковська. Дід мав сільське прізвисько «Сліпий».
У 1903 році Йосиф Сліпий закінчив у Вишнівчику «четверту народню клясу австрійського типу з найвищими нотами на свідоцтв» (тобто з відзнакою), і «поїхав з батьком фірою до Тернополя, щоби зложити вступний іспит до гімназії». У тодішній гімназії ім. Франца Йосифа І «з руською мовою викладовою» провчився він 8 років і здав матуру (вступні іспити).
Майбутній митрополит, навчаючись у Тернопільській гімназії, захоплювався філософією. Згодом він згадував, як «ревно плакав», коли читав Сократа. Вступив до Львівської духовної семінарії у 1911 році, він зустрівся з митрополитом Андреєм Шептицьким. Митрополит Андрей, бачачи природні обдарування Йосифа, посилає його на навчання до Інсбрука, в Австрію, та в богословську колегію «Канізіянум».
Йосиф Сліпий був рукоположений на єпископа у 1939 році, а вже у 1940 р. митрополит Андрей Шептицький призначив його Екзархом Великої України. Але з вагомих причин він не міг повноцінно виконувати цей уряд. Його було заарештовано - перший раз у 1945 році і засуджено, а вдруге у 1961 році.
Митрополит Йосиф Сліпий був звільнений у січні 1963 року за клопотаннями папи Івана XXIII і 35-го президента США Джона Кеннеді. У Москві главі УГКЦ видали дипломатичний паспорт, але він не мав права повернутись у Львів. Хоча цього найбільше прагнув. 4 лютого 1963 року у супроводі представників Ватикану і радянських органів митрополит виїхав із Москви до Риму. 9 лютого 1963 року єпископ Сліпий прибув в Італію. Через кілька днів йому виповнився 71 рік.
Патріарх Йосиф Сліпий, попри свою богословську освіту, мав пристрасть до природничих наук. Ця любов бере початок ще з дитинства, як зазначав сам Патріарх. Перебуваючи на засланні у сибірських таборах, він спостерігав за природою, атмосферними явищами, впливом на себе сухого та морозного повітря. Крім того, Патріарх колекціонував різних комах і формував гербарії, які згодом відправив до Львова.
Після звільнення, у римському УКУ він створив цілий природничий музей, де були опудала тварин і взірці мінералів. Він писав листи до священників та монахинь у різних країнах із проханнями надсилати йому екземпляри екзотичних представників місцевої флори і фауни
За 21 рік перебування в еміграції патріарх Й.Сліпий своїми рішучими заходами захищав Україну та її Церкву. Тим самим він наблизив шлях до нашої державності. Основний його подвиг полягає в тому, що він зламав помилковий стереотип щодо України та її історії. Для цього він пише книги, статті (до речі, в Римі видано 13 томів його публікацій), виступає по радіо, розкриває факти порушення прав людини в Україні і каторжне життя політв'язнів, взагалі, засуджує підневільну долю українців.
За кордоном, особливо в Італії, Йосиф Сліпий проводить подвижницьку роботу не тільки на шляху розбудови Української Церкви, але й на відтинках політики, моралі, науки, освіти, культури для майбутньої української держави.
Одним із свідчень доброзичливого ставлення до українських проблем є визнання Папою Римським Йосифа Сліпого Верховним архиєпископом УГКЦ з патріаршими правами, а в 1965 р. папа підносить його до гідності кардинала.
Аналіз фактів діяльності кардинала Йосифа Сліпого як в Україні, так і за кордоном дає право зробити висновок, що він був духовним борцем за українську державність.
Патріарх Йосиф Сліпий помер у Римі 7 вересня 1984 року, на 93 році життя. У день поховання було зачитано його «Заповіт», де він просив перенести своє тіло з Риму і покласти його в крипті Святоюрського собору біля митрополита Андрея Шептицького.
Коментарi